Я сьогодні встала в 6 ранку.
Щоб поїхати на вокзал(на Львівському трамвайчику :rotate і купити квитки у Київ,з надією,що вони ще є!
Отже,встала,зібралась і поїхала.
В трамваї не без пригод.
Сижу,а навпроти дівчина,якась корейка напевне.
Сидиться і дивиться на мене в упор,очей не відводить.
Переважно таким от займаюся я)а тут...а мені неприємно стало...але зробила вигляд,що не помітила...сижу далі..а вона все дивиться!))
Одним словом...з трамваю я вилетіла пошвидше,півгодини простояла в черзі,а квитки таки виборола!
Холод був надзвичайний,на вокзалі писало "0 градусів"...
Потім бігла до школи з важкенькою сумкою ще намагаючись фоткати осінній парк,мало того фотік сів...в результаті я мало не потрапила під машину,переходячи дорогу.
Зі мною таке часто буває,але сьогодні я всерйоз задумалась.
А все через програму на 1+1 "Без Табу"...
От якби я потрапила під машину...Я ж би не поїхала в Київ,не пішла б до репетитора,пропустила б поїздку в Румунію і зіпсула б настрій рідним,які і без того мають проблеми...
Я знаю,я справжня егоїстка..
Але як я подумала,що можна лишитися калікою......я ж зовсім не ціную людей,які мене люблять і не ціную життя!!!
Та я б тоді не змогла радіти тим дрібницям,які не дозволяють мені остаточно скиснути в житті.
Я б не танцювала...


Одним словом,тепер буду дорогу переходити обережно.
І вам раджу!