Я сьогодні до істерики сміялася,йдучи по холоду,по темним вулицям хвора-пускала маленькі жіночі сльози,була неймовірно здивована і всьго лиш мить- найщасливіша в житті...
Я думаю,такі дні варто відмічати в календарі.Якби я все описала в щоденнику,то люди б подумали що я сказилась))Тому лишу все в таємниці)