День Незалежності,як завжди,нічим мене не здивував.Міська Рада нічого не організувала.Крім щорічного концерту ОЕ.Я не пішла.Погода не тішить,та ше й надоїло товпитись поміж Сиховом,Який б"є пляшки і чіпляється...
Побувала в новому Дабл Кофі навпроти Макдональдсу..ціни високі,обслуговування так собі,проте меню оправдує надії) Смачно!) Раджу сходити.
А небо плачет дождем и о ней и о нем Небо никак не поймет, почему они не вдвоем И просто так они увидеть друг друга смогли Небо вело на встречу их с разных концов земли Он шепчет имя во сне, для них слова не в цене В ее мечтах тоже он, но в параллельной весне Она просто прячет глаза, ему улыбаясь несмело Она его любит, да только сказать... не сумела (с)
На самом деле..не знаю почему возникла идея писать на русском.Возможно потому что реальный дневник веду на украинском..и он скажем более ИМОциональний))
В душе как всегда какая то неразбериха.Не то грусть,не то истерикА,не то обида,не то..счастье,не то тоска,не то скука,не то...пустота...
Мої записи в щоденнику все більше втрачають багатослівність,цікавість,якусь вагу...Це мене теж розстроює...шось не так..я впевнена,що щось не так! але найгірше..що..я не знаю що саме.........
Часом мені здається,що я зовсім з іншої планети.Особливо коли люди абсолютно мене не розуміють. Або роблять вигляд, що не розуміють...
You think that I can never laugh again You'll see, You think that you destroyed my faith in love. You think after all you've done I'll never find my way back home, You'll see Somehow, someday...
хех...настрій дивний...сьогодні я випила і..курила..чого зазвичай(!) не роблю..не знаю..чого мене останнім часом наштовхує на такі поступки...завзичай люди схоплюють погані звички в підлітковому віці..а я зара...хмм...ніби вже не підлітковий...Людям властиво бути подібним на інших людей..тому і на їхні звички...така наша природа...
"Курю" - это тоже чувство. Это такое эксклюзивное чувство с эксклюзивным его выражением. И никак это чувство иначе не выразишь. Я по тебе курю. Много курю.... (с)
Заплуталась в собі...у вас таке буває? Я не знаю куди мені себе подіти,кого любити,кого ненавидіти,ким бути,ким ні! Я не можу знайти себе...і не знаю що робити..мабуть треба змусити себе змінитись..але сил нема.. і чи варто?..
Пи.Си. В мене в щоденнику нова ПЧ..під іменем удача...Вітаю в мене!!! Знаєте...ріспект людині яка таке придумала...удача на дайрах...мені було приємно почитати її пост..удача завітала до мене...можливо сьогодні справді якийсь переломний для мене момент?... Удача..удача...прийди,бо ти справді вкрай потрібна
.....Я здам англійську на максимум..я здам на англійську на максимум...я здам англійську на максимум...я здам на англійську на максимум...я здам англійську на максимум...я здам на англійську на максимум...я здам англійську на максимум...я здам на англійську на максимум...я здам англійську на максимум...я здам на англійську на максимум...я здам англійську на максимум...я здам на англійську на максимум...я здам англійську на максимум...
Не знаю як внушати собі..шо я таки МОЖУ...
Лишився рівно тиждень..щоб вивчити тисячі завдань на пам"ять...а я вже морально дохла? Якщо я це подолаю...то я просто...Герой))
Просто я хочу жити, без чорних злив, Без пустих вогнів, з півслова розуміти мовчати, коли цього захотів Не шукати проблеми, коли знайшов свою любов Не розробляти схеми, які нас на коло повернуть знов....
Ideas that you'll never find, All the inventors could never design. The buildings that you put up, Japan and China all lit up. The sign that I couldn't read, or a light that I couldn't see, some things you have to believe, but others are puzzles, puzzling me.
Я вже так давно не була в дайрах...по причині того,шо віруси захопили мій комп,і він,бідоська,захворів...а я..за цей час..ходила в медею...де якісь нещасні півгодини в неті не зрівняються з двома годинами...ходінням на кухну за їжею,телефонними розмовами і музикою на повну катушку,сидячи за компом..мм...я за цим скучила)
Багато ідей і думок приходило в голову,щоби тут,проте з часом..ті думки ставали неактуальними..і зараз...я думаю..не вартує їх писати..бо вони вже будуть трохи менш щирішими..
У вас бувають в житті моменти,коли починаєш оправдовуватись сам перед собою..? В мене буває...хочеться думати,що я не робила цього,шо я не думала...Але так не є..і не буде..
Фізично і морально я вже перевтомилась від науки...але це вже фінальний шматок мого "бігу з перешкодами"..якшо я витримаю це..можливо ще буду чемпіоном..) Школа позаду...теепер варто дивитись лише попереду... To tell you the truth,я думала,що прощання зі школою пройде більш..хм..романтично...проте,я зовсім не шкодую,повна радості,планів,ідей,думок..нічого мене не вже там ітак і не тримало..
Я йшла сьогодні..з незалежного....в голові було багато думок,вперше за довгий час мені захотілось прийти до мого щоденника,виплескати це...думки вихльостували,але я чомусь говорила зовсім інше,нервувалась... Сумнооо... Спочатку йшла.Був сліпий дощ і я плакала...така собі "переносна таФтологія"(уявіть собі,таке на незалежному було)))...сонце сліпило..голова була мокра..а душа якась ображена.. і це не незалежне..просто я стомилась..мені як і в Інтермеццо Коцюбинського хочеться вирватись від "залізних рук людей"....
Клансо посидіти ввечері в Япі..прогулятись по нічному Львову..коли вже ніхто не обливає..коли нема зайвого люду..зорі дивляться на тебе... ехх..а Затвра математика..а я щаслива..а одна колись близька мені людина мене ненавидиться..а...а...стільки зайвих слів... люблю. дуже люблю. і скучила.
все.післязавтар я йду в загул..останній екзамен,Майже)